Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 904/911/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех"на постановувід 15.06.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/911/15за позовомПриватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех"простягнення 447 105,69 грну судове засідання прибув представникпозивачаБондарчук І.О. (дов. від 17.09.2015),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Юнітек" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" про стягнення заборгованості за поставлений товар з урахуванням збільшення курсу долара США у розмірі 331 602,68 грн, пені у розмірі 31 911,78 грн, штрафу у розмірі 25 477,92 грн, 36% річних у розмірі 58 113,58 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 (суддя Н. Петренко), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (колегія суддів: С. Антонік, Л. Чоха, Л. Чимбар), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

Між позивачем та відповідачем укладений договір поставки № ТКн020 від 18.03.2013 (далі - Договір), згідно з умовами якого в терміни, визначені Договором, позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену даним Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору, товар поставляється партіями, виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (насіння). Для товару (насіння) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначається їх еквівалент у доларах США або Євро.

У разі зміни курсу гривні до іноземних валют (долара США або Євро), постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару

Відповідно до п. 3.1 Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного Договору.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що в тому випадку, коли курс УМВБ щодо продажу долару США чи Євро до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладання додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1 / А2 х В (С- сума належна до оплати; В - вартість товару на момент підписання Додатку; А1 - (курс УМВБ щодо продажу дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс УМВБ щодо продажу дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку).

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США/Євро на курс УМВБ, щодо продажу долару США чи Євро до гривні на день проведення оплати.

18.03.2013 сторонами підписані Додатки (специфікації) № 1 та № 2 до Договору.

За Додатком № 1 постачальник зобов'язався поставити насіння соняшника "Трістан" та "НК Делфі" на загальну суму 243 474,04 грн або 29 874,12 доларів США. Курс МВУ на день підписання додатку 8,15 грн/дол.

Покупець зобов'язався оплатити товар в наступні строки:

50% загальної вартості товару - попередня оплата до 25.03.2013;

25% загальної вартості товару - відстрочення платежу до 10.09.2013;

25% загальної вартості товару - відстрочення платежу до 10.10.2013.

За Додатком № 2 постачальник зобов'язався поставити насіння ячменю "Командор 1 репр." на загальну суму 75 000 грн.

Покупець зобов'язався оплатити товар в наступні строки:

50% загальної вартості товару - попередня оплата до 25.03.2013;

25% загальної вартості товару - відстрочення платежу до 10.09.2013;

25% загальної вартості товару - відстрочення платежу до 10.10.2013.

19.03.2013 позивачем виписано рахунок на оплату № 153 за насіння ячменя "Командор" на суму 75 000 грн, який оплачений відповідачем повністю платіжним дорученням № 48 від 28.03.2013 та рахунок № 152 за насіння соняшника "Трістан" та "НК Делфі" на загальну суму 243 474,04 грн, передоплата 50% - 121 737,02 грн, який в сумі передоплати оплачений відповідачем платіжним дорученням № 54 від 08.04.2013.

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу насіння ячменю на суму 75 000 грн та насіння соняшника на суму 243 474,04 грн за видатковими накладними: № 214 від 06.04.2013№; № 216 від 08.04.2013; № 218 від 08.04.2013; № 330 від 19.04.2013.

Так як відповідачем оплата за насіння ячменю здійснена повністю, а за насіння соняшника лише в сумі передоплати, то борг складає 121 737,02 грн.

Відповідач оплату в обумовлені строки не здійснив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 331 602,68 грн заборгованості (22,2 / 8,15 х 121 737,02грн) у зв'язку із збільшенням курсу долара (22,2 станом на 05.02.2015) є правомірною.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення суми основного боргу.

Водночас, судами визнаний обґрунтованим розрахунок позивачем пені у розмірі 31 911,78 грн, штрафу у розмірі 25 477,92 грн, 36% річних у розмірі 58 113,58 грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду змінити, а саме задовольнити позовні вимоги у розмірі 121 737,02 грн, а у решті позову відмовити.

При цьому, заявник касаційної скарги зазначає про те, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості з урахування різниці курсу долара США є передчасною, оскільки право на відшкодування відповідної різниці виникає у позивача після оплати відповідачем за товар, складання акту на різницю, направлення його покупцю та її несплати останнім у добровільному порядку.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Право позивача на отримання оплати (з урахуванням різниці у курсі іноземної валюти до гривні) за поставлений відповідно до умов Договору товар, та кореспондуючий йому обов'язок відповідача оплатити товар, відповідно до Додатку № 1 до Договору виникли: 10.09.2013 (25 %) та 10.10.2013 (25%).

Присудження до стягнення заборгованості за Договором у судовому порядку є способом примусового виконання зобов'язань.

Враховуючи умови п. 3.3 Договору щодо проведення розрахунків з урахуванням курсової різниці за курсом Української міжбанківської біржі продажу долару США, а також те, що заборгованість відповідача перед позивачем (у еквіваленті долару США на момент укладення Додатку № 1) складає 14 937,06 доларів США, вимога позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 14 937,06 доларів США за курсом Української міжбанківської біржі станом на день звернення з позовом - 06.02.2015 є правомірною.

Водночас, обґрунтованими є і вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 31 911,78 грн, штрафу у розмірі 25 477,92 грн, 36% річних у розмірі 58 113,58 грн, що заявником касаційної скарги не заперечується.

З огляду на вказане вище, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "Агротех" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справі № 904/911/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил